Акушерка - особливий фах
Найбільша таїна Всесвіту - Життя.
Найбільша таїна Життя - Людина.
Найбільша таїна Людини - Творчість.
Акушерка (від французького — accoucher) — що означає допомагати при пологах. Це молодший медичний дипломований спеціаліст, що має право самостійно подавати медичну допомогу при пологах.
Акушерка — особлива професія. Вона першою приймає у свої руки нового жителя Землі. І від того тепла, яке вона дала йому в перші хвилини, багато залежить, бо в руках акушерки два життя. Новонароджена дитина. Це звичайність, бо в кожну секунду на землі народжується дитина. Це загадковість і незбагненність — бо з двох клітин за десять місяців формується найскладніший організм з усіх живих істот, і на світ з'являється людина. Для акушерки щедрість — абсолютна необхідність, вона закон її професії. У такій високогуманній професії, як акушерська, щирість і душевність повинні бути провідними якостями. Акушерка повинна займатися своєю справою за покликанням, любити свою професію і любити своїх пацієнтів — жінок і дітей.
Вагітність — дивовижний період у житті жінки. Італієць Уельс, лікар минулого століття, поетично назвав цей час "два життя в одній жінці".
Діти мають бути бажаними — вони це дуже відчувають, хвилюються разом з мамою. Вагітні жінки мають бути оточені теплотою і увагою близьких, любов'ю чоловіка.
Нині найздоровіший генофонд, який встановили зарубіжні вчені, існує в Південній Кореї. їхні традиції ґрунтуються на суворих правилах у інтимному житті, і вирішивши, наприклад, мати дитину, за два роки (!) до її зачаття корейці не вживають алкоголю, не палять цигарок, уникають гострих страв і намагаються бути уважними одне до одного. Корейські діти, як правило, виростають здоровими, сильними і витривалими.
Коли мати прикладає свою дитину до грудей, тепло з молоком струменіє глибоко з-під серця, яке огортає і захищає дитину від життєвих незгод, проблем, тривог цього світу. Бо й там, в утробі матері, було так затишно. З молоком матері дитина вбирає і це тепло, і здоров'я, і любов.
Як велично написав про вагітну жінку професор Львівського державного національного університету ім. Івана Франка Микола Олексюк у вірші "Звеличення":
"Коли вагітну жінку я стрічаю, То Господа благаю: "Поможи, Щоб той хлопчина, що вродитись має, Мій вік прожив, мене щоб пережив. Щоб те дівчатко, що в святу хвилину Побачить світ, діждалося колись Свого блаженства, - най уродить сина, Собі на щастя, людям на користь. Щоб та матуся, що вродити має, Змогла крізь муки легко перейти..." Моїй рідні, що до життя змагає, У Господа благаю: "Освяти...!"
Кожен четвертий аборт у світі — в нас, на Україні. Сьогодні 1 млн.. подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тисяч через неплідність жінки. Причиною цього у 80% випадків є аборт.
Плід у материнському лоні — це дар Божий. Коли жінка з певних причин хоче позбутися зачатого життя, тобто робить аборт, це лягає тяжким каменем гріха на її сумління. Жодні виправдання не зможуть його зняти. За всю свою історію людство не знало такої кількості насильницьких смертей.
Щоб зрозуміти, що це вбивство, достатньо подивитися фільм Бернарда Натансона "Безмовний крик". Плід передчуває смерть, починає тривожно рухатися, частота биття серця у нього зростає у два рази, і з наближенням медичного інструмента він розкриває рот у безмовному крику...
Ось що розповіла мені студентка, майбутня акушерка, про свої враження про пологи жінки:
"Спостерігаючи за пологами жінки на практичному занятті, я в душі переживаю за обох: жінку і дитину. І коли маленька безпомічна людина сповіщає криком свою появу на світ, то відчуваю щось особливе, незрівнянне. Адже ця нова людина з часом стане геніальним конструктором чи лікарем, педагогом чи інженером. Я б дуже хотіла, щоб на Землі панував мир, щоб діти у світі не голодували, щоб вони були бажаними і любимими. Ми маємо бути рішучими противниками дітовбивства, піднести голос на захист немовлят, котрих вбивають. Це наш етичний обов'язок хто усвідомлює себе християнами."